20 травня 2019 року з трибуни Верховної Ради прозвучала промова, яку згодом цитуватимуть рідше, ніж вона того заслуговує. Не тому, що вона була бездарною - якраз навпаки, вона була настільки точною у переліку діагнозів української держави, що повертатися до неї сьогодні психологічно некомфортно. Кожна теза тієї промови за минулі сім років отримала свою емпіричну перевірку. І результат цієї перевірки треба нарешті назвати вголос - спокійно, без істерик, без патріотичного гриму і без жодного посилання на війну як на індульгенцію. Бо війна - це обставина, а присяга - це присяга.
read more..